Без довідки про щеплення вашу дитину не мають права прийняти в дитячий садок, санаторій або школу, але ви можете зробити все, щоб вакцинація принесла користь і не пошкодила здоров'ю. 

  Щеплення призначені для того, щоб сформувати імунітет проти хвороби - навчити організм «запам'ятовувати» віруси і виробляти проти них спеціальні антитіла. Відбувається те ж саме, як ніби дитина в дуже легкій формі заразилася і видужала. На жаль, активний імунітет зберігається не назавжди, і щеплення потрібно повторювати - робити ревакцинації.

   Напевно, ви чули, що інколи вакцинації дають негативні результати. Після щеплення дитина відчуває слабкість, розбитість, ломоту в кістках, головний біль, у неї піднімається температура.

Тому перш, ніж зробити щеплення, необхідно вжити всі заходи безпеки: проконсультуватися у лікаря-імунолога і педіатра, поспостерігати за станом дитини, вибрати оптимальний час. 

 Якщо у дитини проблеми з імунним статусом - вона хворіє 10-12 разів на рік, організм може невірно відреагувати на вакцинацію. У кращому випадку, імунітет її просто не «запам'ятає» і, потрапляючи в епідзону, у дитини такі ж шанси захворіти, як і без щеплення. Але буває і так, що після щеплення погіршується імунітет, знижується загальна опірність організму. 

 Якщо у малюка є хронічні захворювання, наприклад, гастрит, панкреатит, холіцистит, то деякі внутрішні органи у нього хронічно запалені і можуть погано відреагувати на вакцинацію. Лікар повинен чітко знати, наскільки до цього щеплення буде сприйнятливий маленький пацієнт. Крім того, потрібно бути дуже обережними з дітьми, у яких були родові травми, з дітками, які народилися недоношеними, а також з алергіками і астматиками. 

 Таким дітям профілактичні щеплення роблять за індивідуальнимкалендарем, під прикриттям антигістамінних засобів та рекомендацій дитячого імунолога і невропатолога. Батькам діток з алергічними та нервовими захворюваннями варто обговорити з лікарем доцільність щеплення проти кашлюку. Справа в тому, що зараз є інший її варіант - ацеллюлярна («неклітинна») вакцина, яка дає не таку сильну реакцію. Правда, її ефективність нижче, і тому вакцинацію потрібно повторити: ймовірність заразитися підвищується.

 А протипоказаннями до вакцинації є неврологічні порушення (судоми, частіше одного разу на півроку, гідроцефалія, епілепсія, або епілептичний синдром), органічні ураження ЦНС, порушення імунітету (при первинних імунодефіцитах не можна вводити живі вакцини; при ВІЛ-інфекції не можна взагалі робити щеплення), реакції на ліки - не можна вводити вакцину паралельно з алергеном, якщо були анафілактичні реакції, наприклад, на антибіотик. Щеплення робити не можна, якщо були важкі поствакцинальні неврологічні ускладнення (судоми, напади), а також при анемії, якщо рівень гемоглобіну в крові нижче 80 г / л.

Чи потрібно робити щеплення?

 Так. Судіть самі: епідпаротит (свинка) може призвести до безпліддя у хлопчиків, коклюш - до ураження нервової системи, гепатит В - до цирозу печінки. Щеплення від туберкульозу - необхідні: в Україні зараз зафіксована епідемія туберкульозу, яким раніше хворіли тільки ув'язнені і люди з неблагополучних сімей. Щеплення принесуть тільки користь, за умови, якщо лікар

правильно оцінить стан здоров'я дитини, і вакцина буде якісною. Чи всім потрібно робити щеплення? Як правило, так. Але у всіх правилах бувають виключення. Щеплення можна (і потрібно) робити всім здоровим дітям. Перед проведенням вакцинації важливо з'ясувати, чи немає протипоказань по вищезгаданим пунктам, виміряти температуру тіла, зробити загальний аналіз крові та сечі, в деяких випадках - аналіз крові на з-реактивний білок, щоб дізнатися, чи немає в організмі запального процесу. Імунізація проводиться вакцинами (активна імунопрофілактика) або сироватками та імуноглобулінами (пасивна іммунопрофлактіка). Ослабленим дітям роблять пасивну імунопрофілактику.

                  Будьте здорові!

Щеплення - це захист дитини

Завдяки масовим щеплен­ням населення у нас ліквідовано такі страшні хвороби, як дитячий поліоміє­літ, знизилася захворюваність на диф­терію (в минулому році не було жодного випадку захворювання). В середині 90-х років уже прокотилася перша хвиля відмов від щеплень і, як наслідок, в Україні знову з'явилася дифтерія, навіть було оголошено про епідемію цієї тяжкої хвороби.

Тепер ось чергова хвиля відмов: серед населення поширюється інформація про шкоду щеплень, не­доброякісні вакцини тощо. Але ж щеплення — поки що єдиний захист від так званих керованих ін­фекцій. Є відповідний Указ Президента, в якому наведено повний перелік обов'язкових щеплень. Сюди входять дифтерія, правець, поліомієліт, кір, туберкульоз, коклюш, епідпаротит, краснуха, гемо- фільна інфекція, яка виникає у дітей раннього віку й призводить навіть до летальних випадків, та гепатит В. Від цих інфекцій ми й маємо захистити наших ді­тей. Щодо цього існують і інші нормативні докумен­ти, якими керуємося в роботі.

Два роки тому в Україні був сплеск захворю­ваності на краснуху серед молоді, яка вчасно не пройшла вакцинації з різних причин: чи то вакцини не було, чи то від щеплення відмовлялися. Саме тоді наша країна стала поширювачем цієї інфекції по всьому світу.

На жаль, жодне щеплення не дає стовід­соткової гарантії того, що людина не захво­ріє. Правда, якщо хвороба навіть і виникне, то в будь-якому разі її перебіг буде не такий важкий. Так, ми не заперечуємо, що щеплення може по­декуди викликати ускладнення, проте ризик їх ви­никнення можна значно знизити. І гарантія цьо­го — індивідуальний підхід лікарів до кожного маленького пацієнта. Існує ряд протипоказань, якими мають керуватися у своїй роботі медики. Є протипоказання постійні, є —тимчасові. Тобто під час гострого періоду якогось захворювання або хронічної недуги, щеплення нікому не роблять. Ді­тям з хронічними недугами роблять щеплення у період ремісії, а не під час гострого перебігу хво­роби. Для дітей же з онкозахворюваннями, за­хворюваннями нервової системи, крові тощо протипоказання проти щеплень постійні. Тож, роблячи щеплення здоровим дітям, ми захи­щаємо і таких дітей від інфекцій.

На сьогодні відмовилися від щеплень чотири від­сотки батьків дітей до року, а із старших вікових ка­тегорій, де треба, щоб була і реакція Манту, з різ­них причин без щеплень залишилося 70% дітей. От і уявіть собі, як у нас захищено населення від інфекційних хвороб. Імунний прошарок дітей без щеплень, у тому числі з протипоказаннями, може бути допустимий лише тоді, коли 95%  дітей пройдуть ще­плення. У нас же нині такого імунного прошарку немає.

Що маємо робити ми, медики, в цій ситуації? Роз'яснюємо, переко­нуємо, але, на жаль, немає закону про відповідальність батьків у разі погіршення здоров'я дитини через відмову від щеплення. Декого вда­ється переконати. Але деякі батьки, категорич­но відмовляючись від щеплень своїй дитині, ще й відмовляють від них інших. Наші люди чомусь більше довіряють будь-кому, ніж спеціалістам.

Однозначно стверджувати, що дітей без необ­хідних щеплень не приймають до дитячих садків, школи, не можна. На жаль, приймають порушуючи Закон "Про захист населення від інфекційних хво­роб", який забороняє це робити. Вважаю: батьки, які відмовляються робити щеплення своїм дітям, мають користуватися іншими можливостями для здобуття дітьми освіти: наймати індивідуальних педагогів — нині це не забороняється. Таким чи­ном, їхні діти здобуватимуть освіту і не створюва­тимуть загрози захварювань для інших.

Коли наші діти їдуть за кордон на навчання, батьки прибігають і благають зробити щеплення — там з цим досить суворо. До речі, за кордоном ще роблять щеплення і проти вітряної віспи, але ми такої вакцини не маємо, бо вона дуже дорога, і проти вірусного гепатиту, а ми — тільки проти ге­патиту В. Тобто там спектр щеплень ширший.

Щоб батьки краще розуміли, якими важкими можуть бути наслідки деяких захворювань, за­значу, що, наприклад, такі недуги, як краснуха чи епідпаротит (свинка), за перебігом у дитинстві не такі страшні, але у майбутньому в дорослої люди­ни можливі ускладнення. Так свинка дуже небез­печна для чоловіків. Вона може призвести до чо­ловічого безпліддя... А, краснуха небезпечна для вагітних жінок: плід може бути вражений інфекці­єю, і дитина може народитися з тяжкими патологіями, та й виносити її жінці буде складно — дуже часто трапляються викидні.

І останнє. Не треба панікувати батькам, якщо після щеплення у дитини підвищиться температу­ра тіла, з'явиться легке нездужання. Це — нор­мальна реакція організму на введення вакцини, яка означає, що виробляються антитіла для бо­ротьби зі збудниками захворювання. Гірше, якщо немає жодної реакції. Це свідчить про те, що імун­на система в дитини настільки слабка, що вона навіть не реагує на вакцину.