- Пам’ятайте, що дитячі страхи – це серйозна проблема, не треба сприймати їх тільки як «вікові» труднощі.

- Не іронізуйте, дитина зрозуміє, що захисту чекати ні від кого, і остаточно закриється.

- Спрямовуйте і контролюйте перегляд дитячих мультфільмів, намагайтеся, щоб діти дивилися передачі з позитивними героями, орієнтовані на добро, тепло.

- Прагніть, щоб у родині була спокійна, доброзичлива атмосфера, уникайте конфліктів, сварок, особливо в присутності дітей.

- Не залякуйте дитину: «Не будеш спати – покличу вовка».

- Більше заохочуйте, схвалюйте й морально підтримуйте дитину.

- Малюйте з дитиною страх і все те, чого вона боїться. Тему смерті краще виключити. Саме заняття має тривати не більше 30 хвилин. Малюйте страх фарбами, у кілька прийомів.

- Після закінчення заняття похваліть дитину, а через кілька днів обговоріть з нею малюнок.

- Можна запропонувати знищити малюнок: порвати або спалити.

- Не чекайте швидкого результату, страх не зникне одразу.

- Змініть образ страху.

- Грайте за ролями. Рольові ігри хороші тим, що дозволяють моделювати практично будь-яку ситуацію, що викликає в дитини тривогу, і розв’язати її ненав’язливо, у грі, формуючи у такий спосіб у свідомості дитини досвід подолання свого страху.

- Посмійтеся разом з дитиною. Цей спосіб передбачає наявність фантазії в батьків. Придумайте якусь історію (обов’язково страшну) із власного дитинства, про те, що ви й самі так само боялися, а потім перестали. Нехай син або донька посміється з вас. Адже одночасно вони сміються й над своїм страхом.

- Пам’ятайте – дитина має право на помилку!

- Дитина повинна знати – батьки в будь-якій ситуації підтримають її і не стануть менше любити.